Науково-дослідна робота
Здійснюється відповідно до основних напрямів і завдань діяльності і включає в себе:
Комплексний моніторинг інвалідності (розповсюдженість, структура, динаміка, причини, медико-соціальні аспекти, прогнозування, профілактика) як інформаційно-аналітична база для оцінки здоров’я і розробки управлінських рішень по соціальному захисту населення України. Розробка сучасної концепції інвалідності.
Вирішення проблем медико-соціальної експертизи обмеження життєдіяльності як галузевої науки і практики в зв’язку з новими законодавчими і нормативними документами і досягненнями медицини в лікуванні і реабілітації хворих внаслідок інвалідизуючих захворювань, а також сучасними особливостями виробничих відносин і можливостями працевлаштування осіб з інвалідністю.
Наукове обґрунтування та опрацювання системи медико-соціальної реабілітації осіб з інвалідністю в Україні, реабілітації осіб з інвалідністю при окремих інвалідизуючих формах хвороб із позицій сучасних можливостей медицини, принципів її реформування, в умовах становлення ринкових відносин в країні і формування ринку робочої сили. Опрацювання нових видів відновного лікування деяких інвалідизуючих захворювань.
Розробку концепції та опрацювання системи реабілітації осіб з інвалідністю, підзаконних актів, положення об індивідуальної програмі реабілітації осіб з інвалідністю, методика її складання.
Обґрунтування форм та методів організаційно-методичної роботи інституту, адаптованих до сучасних умов системи підвищення кваліфікації лікарів-експертів України, оптимальних принципів впровадження результатів наукових досліджень інституту в практичну діяльність служби МСЕ для підвищення ефективності її функціювання.
Наукове обґрунтування і опрацювання проектів законодавчих і нормативних документів з питань соціального захисту населення: профілактики інвалідності, медико-соціальної експертизи, реабілітації осіб з інвалідністю, організації служби медико-соціальної експертизи.
Участь у реформуванні служби медико-соціальної експертизи, опрацювання оптимізованої структурно-функціональної її моделі, критеріїв оцінки якості для поліпшення медико-експертної допомоги населенню України і підготовки роботи служби медико-соціальної експертизи в умовах бюджетно-страхової медицини.
ПКМУ від 4 липня 2018 № 529 “Про утворення, реорганізацію та ліквідацію державних наукових установ”
Лист заступника Міністра О. Лінчевського щодо реорганізації наукових установ
Наукова співпраця
Інститут здійснює наукове співробітництво з Проблемними комісіями Міністерства охорони здоров’я і Академії медичних наук України, профільними інститутами з окремих клінічних спеціальностей.
Крім цього, співробітники інституту беруть участь у роботі міжнародних організацій:
Саніна Н. А. є експертом European Board for Accreditation in Pneumology ;
Гончар Ю. О. бере участь у програмі стажування «Лікування посттравматичного стресового синдрому» Центру «Відкритий Світ» при Бібліотеці Конгресу США, Канзаський університет, м. Вашингтон, м. Канзас-сіті, м. Лоуренс, м. Топіка. Також входить до складу «European Society for Traumatic Stress Studies (ESTSS)», свідотство №2709.
Вчена Рада інституту
Вчена Рада Інституту (далі – ВР) є колегіальним дорадчим органом управління науковою діяльністю інституту.
До виключної компетенції ВР Інституту належать питання щодо:
– визначення стратегії розвитку Інституту та перспективних напрямів наукової і науково-технічної діяльності;
– проведення наукової і науково-технічної оцінки тематики та результатів науково-дослідних робіт;
– затвердження поточних (щорічних) планів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок;
– удосконалення та розвитку структури Інституту;
– затвердження тем дисертацій здобувачів вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) та науковому рівні вищої освіти і призначення наукових керівників (консультантів);
– затвердження результатів атестації наукових працівників, аспірантів, докторантів, здобувачів та результатів конкурсу на вакантні посади наукових працівників;
– висування видатних наукових праць для присудження премій, медалей та інших видів відзнак, у тому числі міжнародних;
– присвоєння працівникам Інституту вчених звань професора та старшого дослідника і подання відповідних рішень на затвердження до атестаційної колегії центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, порушення клопотання про присвоєння почесних звань;
– затвердження річних звітів про діяльність наукової частини Інституту та фінансових планів наукової частини Інституту;
– погодження переліку професій і посад Інституту, на яких може застосовуватися гнучкий режим робочого часу та дистанційний режим праці.