Медико-соціальна експертиза — це область науки і система практичної діяльності охорони здоров’я, яка в установленому порядку визначає медичні показання до соціальної допомоги і захисту.
Робота служби медико-соціальної експертизи здійснюється в рамках державних стандартів, так як кінцевим результатом її діяльності є рекомендації з вироблення показань до розподілу держбюджетних коштів на соціальні потреби.
Обласні центри медико-соціальної експертизи
Органи медико-соціальної експертизи (МСЕ) займаються вирішенням питань, що знаходяться на стику компетенції медичних, соціальних і законодавчих органів. Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) діє як самостійне медичний заклад, який оцінює показники здоров’я хворих для виявлення ознак інвалідності. Визначення інвалідності тягне за собою отримання законодавчо визначених соціальних пільг і виплат державних коштів. Тому МСЕК здійснює свою діяльність в рамках існуючого державного законодавства, що стосується питань інвалідності.
Управлінською ланкою в структурі служби МСЕ є обласний Центр (в деяких областях – Бюро), з прямим підпорядкуванням головному лікарю (головному експерту) Центру МСЕ. У свою чергу він підпорядковується безпосередньо по вертикалі начальнику відділу МСЕ Міністерства охорони здоров’я України та в області – начальнику відділу лікувально-профілактичної допомоги обласного Управління охорони здоров’я.
Реабілітаційний напрямок роботи служби МСЕ отримав велику значимість після прийняття в Україні закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів». Основні стандарти реабілітаційної діяльності МСЕК викладені в «Положенні про індивідуальну програму реабілітації (ІПР)», «Методики складання ІПР».
Стандартом професійної реабілітації інвалідів є “Порядок взаємодії державних органів та установ щодо професійної реабілітації, зайнятості та працевлаштування інвалідів.”
Кінцевим результатом служби МСЕ є висновок огляду, що включає в себе якісне оформлення посильного листа на МСЕК і заповнення акта огляду з винесенням експертного рішення відповідно до нормативних документів, які виконують роль технологічних стандартів кожного виду роботи МСЕК.
*
Основні документи, які регламентують проведення
медико-соціальної експертизи в Україні
1. Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» № 2961-IV від 06.10.2005.
2. Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про медико-соціальну експертизу» № 1317 від 3 грудня 2009.
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» № 1317 від 3 грудня 2009.
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, перелік таких засобів» № 321 від 05.04.2012.
5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями» № 999 від 19.06.2006.
6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю» № 1686 від 08.12.2006.
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю» № 757 від 23.05.2007.
8. Наказ МОЗ України «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» № 561 від 05.09.2011.
9. Наказ МОЗ України «Про затвердження Інструкції про встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом» № 606 від 15.11.2005.
10. Наказ МОЗ «Про затвердження Переліку медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням» № 13 від 23.01.1995.
11. Наказ МОЗ України «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами» № 299 від 24.12.1999.